- випручувати
- —————————————————————————————випру́чуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
випручувати — ую, уєш і випруча/ти, а/ю, а/єш, недок., ви/пручати, аю, аєш, док. перех. Повертаючи з боку на бік, смикаючи, вивільняти з чого небудь (перев. про руки, ноги). || розм. Витягати, висмикувати що небудь … Український тлумачний словник
випручати — I в ипручати див. випручувати. II випруч ати див. випручувати … Український тлумачний словник
випручування — я, с. Дія за знач. випручувати … Український тлумачний словник
виривати — I = вирвати (смикаючи, витягати, виймати що н. звідкись, із чогось), рвати, висмикувати, висмикати, висмикати, висмикнути, видирати, видерти, видрати, вискубувати, вискубати, вискубти, вишарпувати, вишарпнути; випручувати, випручати, випручати… … Словник синонімів української мови